Competitions

Управління маршрутом марафону: як організувати зону старту

Одним з найважливіших етапів організації пробігу є налаштування стартового простору. Які основні вимоги та що треба передбачити? — читайте далі.

Загальні вимоги

За правилами ІААФ позначка старту може бути шириною до 30 см, якщо забіг проходить за межами стадіону. Власне лінія старту має бути якомога ширшою, чіткою та контрастною стосовно поверхні зони старту.

Враховуйте обмеження, які створює обладнання. Наприклад, хронометражні пристрої треба розташувати так, щоб поле, доступне для бігунів, не зменшувалось.

Спортивні заходи можуть бути різними за масштабом, але всі організатори мають забезпечити таку площу стартового майданчика, щоб на кожного учасника припадало мінімум 0,4м².

Фото: Stew Milne/AP, джерело: washingtonpost.com

Місце для розминки

Як правило, ця територія облаштовується для елітних спортсменів. Зона безпеки має містити туалети, вбиральні, медпункти. На великих чемпіонатах, наприклад, Олімпійських іграх, вимагається облаштування окремого приміщення або зони для виходу спортсменів на старт. У спортивних змаганнях з великою кількістю учасників-любителів місця для розігріву зазвичай не передбачені.

Координація на лінії старту

У випадках, коли кількість спортсменів вища, ніж вміщує старт, використовують систему хвилеподібних стартів. Це означає, що учасники починають перегони групами, тобто хвилями. Фінішують аналогічно хвилями по черзі. Час старту марафонців та місця їх розташування зазвичай залежать від попередніх досягнень.

Для того, щоб учасники пробігу зайняли правильні позиції на старті, використовують індикатори темпу, що розраховують очікуваний час фінішування учасників. Також на пробігах часто облаштовують буферну зону безпеки у 5-10 м, де шикуються на старт елітні бігуни, а за ними розташовуються звичайні учасники.

Фото: London Marathon 2017, джерело: BBC News

Атлети з обмеженими можливостями

Для координування змішаного пробігу необхідно застосовувати спеціальну логістику. Більшість спортсменів, що пересуваються у візках, розвивають швидкість понад 40 км/год. Це значно швидше ніж інші учасники. Тому старт атлетів з обмеженими можливостями слід проводити перед стартом інших.

Часовий проміжок між стартами зазвичай індивідуальний для кожного марафонського бігу. Він залежить як від загальної кількості учасників, так і від обмежень, пов’язаних із закриттям доріг. На більшості масштабних подій для учасників на інвалідних візках старт проводиться за 15-30 хвилин до старту інших бігунів.

Якщо початок дистанції знаходиться на схилі, то треба використовувати систему контрольованого старту. Або слід скласти маршрут більш безпечний та придатний для такого формату перегонів.

Також для спортсменів з особливими потребами часто проводять ранній старт та дозволяють іншим особам супроводжувати їх на марафонній дистанції.

Процедура старту

Спортивний марафон починається після того чи іншого звукового сигналу: пострілу стартового пістолета, пушки або подібного пристрою, або ж сигналу гудка. На змаганнях з великою кількістю учасників перед стартом оголошується 5-хвилинна, 3-хвилинна і 1-хвилинна готовність.

Відповідальні особи на старті — це:

  • Стартер, що надає сигнал;
  • Асистент стартера, що перевіряє правильне розташування легкоатлетів на лінії;
  • Рефері, що слідкує за дотриманням інших правил.

Повторний старт після фальстарту пробігу з тисячами бігунів є неможливим, тому реєстратори часу мають увімкнути пристрої реєстрації часу у момент старту першого бігуна, якщо це станеться до сигналу старту.

Щоб створити маршрут для забігу слід врахувати вибір обладнання для старту. Наприклад, транспондерні та стартові системи, системи відеореєстрації, відеообладнання тощо.

Команда IKS допомагає в організації марафонів та підборі обладнання. Ми маємо великий досвід в проведенні марафонів України та готові використати його для роботи з вами. Звертайтесь до наших менеджерів та отримуйте якісну консультацію.

Ivan Kachkivskyi

Author Ivan Kachkivskyi

More posts by Ivan Kachkivskyi