Як змінилися технології вимірювання часу з І Олімпійських ігор до наших часів
Історія пристроїв спортивного хронометражу починається від секундоміра І Олімпійських ігор у 1896 році. Він вмів фіксувати час з точністю до ⅕ частки секунди. Переможець тодішньої Олімпіади подолав дистанцію в 100 метрів за 12 секунд.
Але проведення наступних спортивних заходів вимагало більш точної фіксації результатів, тому системи хронометражу набули змін.
- 1902 р. — з’явилися перші моделі електронного хронометражу.
- 1924 р. — розробили хронометр, який вмів реєструвати 1/100 секунди.
- 1932 р. — результати всіх спортсменів на Олімпіаді почали вимірювати з точністю до 1/10 секунди.
- 1945 р. — вперше роль старту і фінішної стрічки виконує світловий промінь між фотоелементами.
- 1951 р. — презентували перший фотофінішний апарат, камера якого активувалась в момент перетину світлового променя.
- 1966 р. — розробили електронний секундомір, який вмів реєструвати спортивні результати з точністю 1/1000 секунди. Це в 40 разів швидше, ніж може сприйняти око людини.
- 1972 р. — починає працювати система фотофінішу, яка фіксувала результати зі швидкістю 100 кадрів у секунду.
- З 2012 року на Олімпійських іграх в Лондоні використовують таймери нового покоління. Їхня швидкість реєстрації результатів — 1/10 000 сек.
Складнощі часу та ідентифікації для великих спортивних змагань
На дуже маленькому забігу дізнатися переможця легко. Але в масштабних марафонах приймають участь занадто багато фінішерів, які перетинають фінішну лінію близько один до одного.
Якщо спортсменів багато, вони рухаються з великою швидкістю, потрібно визначити проміжні етапи, складно зробити ідентифікатор старту та фінішу для кожного учасника без електронних систем. Тому технології спортивно-вимірюючої автоматики постійно вдосконалювалися і змінювалися.
Наразі для хронометражу використовують фотодатчики, мікрочипи, системи фотофінішу та інші технічні рішення. Електронні системи не тільки збирають дані, але й передають їх на табло, суддям, до центру обробки даних ЗМІ.
В чому суть нових часовимірювальних спортивних пристроїв
Найбільше поширення серед систем вимірювання часу отримали оптико-електронні пристрої з фотоелементами.
Світловий промінь використовується замість стрічки на старті та фініші. Спортсмен перетинає декілька променів світла від фотодіодів і на якусь мить розриває світловий ланцюг. Цю мить перетину фіксує автоматика.
Така система дозволяє отримати зображення результату фінішера з точністю до 1/10 000 секунди. Результат можна переглядати багато разів задля розв’язання спірних питань при проведенні змагань.
Настала нова ера часу спортивного хронометражу. І в IKS є весь комплекс технологічних рішень, щоб організувати ваш марафон на світовому рівні.